Курс академічний рисунок та живопис

Програма

Всі друковані матеріали для даного курсу видаються українською мовою
Мета

Майбутньому дизайнеру або ж художнику-майстру необхідно навчитися виразно, переконливо та професійно грамотно відтворювати з натури та за уявою як прості, так і складні об'єкти світу, який нас оточує. За результатами навчання художник повинен вміти засобами живопису передати логіку і закономірності складної пластичної структури та об'єму. На основі цих вмінь і навичок формується світобачення та професійне мислення-це є найважливішою метою академічних завдань курсу "Академічний живопис".

Матеріали з методичного додатку
Матеріали з методичного додатку

Техніки живопису є чудовим засобом виховання художнього смаку, що допомагає студентам збагачувати знання в галузі образотворчого мистецтва, шукати свій індивідуальний творчий підхід щодо втілення художнього образу у матеріалі.

Програма дисципліни "Академічний живопис" знайомить учнів курсу з особливостями побудови картинної площини кольором, методами та засобами втілення художнього образу у матеріалі.

Практичні заняття з дисципліни "Академічний живопис" проводяться у спеціально обладнаній майстерні. Творчий процес відбувається після певної теоретичної підготовки.

Даний курс розроблений для абітурієнтів, які прагнуть вступити до ВНЗ з галузі образотворчого мистецтва та дизайну.


ЗМІСТ ПЕРШОГО МОДУЛЯ

Теоретичні основи живописної грамоти

- М1З1 (рисунок) Штрих і тон, куб, циліндр (рисуємо основні фігури)______________________________________________________________10

-М1З2 (живопис) Кольорознавство ( пишемо кольоровий круг та тональні градації тону)________________________________________________________15

-М1З3 (рисунок) Шар, конус, піраміда (рисуємо основні фігури)________21

-М1З4 (живопис) Абстракціонізм та Реалізм в історії мистецтва. Основні прийоми в абстракції (пишемо картину в жанрі абстракція)____________23

-М1З5 (рисунок) Лінійно-конструктивний натюрморт (рисуємо натюрморт з натури)_____________________________________________________________29

-М1З6 (живопис) Фігуративний живопис (пишемо картину в техніці гризайль)________________________________________________________________34

-М1З7 (рисунок) Тональний натюрморт з натури (рисуємо натюрморт з натури олівцем-ескіз, перенос ескіза, побудова предметів на площині)_37

-М1З8 (живопис) Важливість натюрморту в живопису (пишемо натюрморт з натури в кольорі-перенос ескіза, побудова предметів на площині, підмальовок)_____________________________________________________________44

-М1З9 (рисунок) Тональний натюрморт з натури (рисуємо натюрморт з натури олівцем-тональній розбір, моделювання форми предметів у просторі)

-М1З10 (живопис) Найвидатніші художники в натюрморті (пишемо натюрморт з натури в кольорі-тональній розбір, моделювання форми предметів у просторі)

ДОДАТКИ

Додаток 1. Програма вступних іспитів ПДАБА

Додаток 2. Програма вступних іспитів ДНУ ім. О. Гончара

Додаток 3. Програма вступних іспитів КНУ ім. Т.Шевченка

Додаток 4. Рейтинг найкращих університетів світу, що навчають за напрямками «Мистецтво та гуманітарні науки» за версією World Univercity Rankings

Додаток 4. Програма вступних іспитів до Oxford University

Основи художньої графіки

Графіка (грец. graphike) – рисую, пишу. Графікою називають один з видів образотворчого мистецтва. Головним зображувальним засобом є однотонний рисунок, роль кольору обмежена. Термін «графіка» спочатку застосовували лише в письмі та каліграфії. Нове значення і розуміння графіка отримала наприкінці ХІХ- поч. ХХ ст., коли дістала визначення самостійного виду мистецтва.

Лінія і штрих

Лінія – універсальний спосіб, яким можна користуватись від початкових ескізів до закінченої графічної роботи. Лінія не тільки окреслює форму, передає об'єм, а й несе в собі емоційний заряд. Вона набуває різних графічних якостей залежно від того, як застосовується, яким інструментом зроблена, якими матеріалами, яким кольором. Всі лінії можна поділити на основні типи:

  • Лінії однієї товщини. Вони добре окреслюють контур предмета і лежать в площині, не порушуючи її. Виконуючи рисунок такими лініями потрібно знайти їх відповідну товщину до формату. Колір і тон мають значення в роботі з лінією. Лінії однакової товщини але різні по тону можуть сприйматись різнопланово. Тонально насичені лінії сприймаються переднім планом по відношенню до ліній менш насичених тоном. Так неоднозначно сприймаються лінії різні по кольору.
  • Лінії різних товщин. Ними можна передавати плановість, перспективу. В цьому випадку лінії однакові по тону, але різні по товщині сприймаються різнопланово. Товсті – як перший план, тонкі – другий. Використовуючи лінії різної товщини можна виділити головне в композиції.
  • Лінії з напливами. Вони несуть в собі динаміку: то потовщуються, намагаючись перейти в іншу якість (пляму), то стають тоншими, майже зникають. Такі лінії несуть в собі внутрішню напругу, грайливість, емоційність. Лініями з напливами добре малювати одяг.
    двохтональному варіанті.
  • Пляма та крапка як засіб графічної виразностіПляма (тональна та кольорова) має велике значення як у начерках та замальовках, так і в розробках ескізів композиції. Плямове зображення, на відміну від лінійного або штрихового, будується за рахунок різних по світлості або кольору плям. Графічні роботи, виконані засобом плями, можна поділити на:
    • Чорно-білі (двохсвітлотні). Такі рішення є декоративними, добре лежать на площині, не порушуючи її. Крайній прояв такого рішення – силует, де весь об'єкт вирішується суцільною плямою.
    • Ахроматичні (різносвітлотні). Такі рішення несуть в собі багато тональних відтінків одного кольору. В таких роботах використовується поступовий перехід від темного до світлого. Виконуються вони аквареллю, гуашшю, тушшю.
    • Кольорові двохсвітлотні графічні зображення будуються як одним кольором, розібраним на два тона, так і багатьма кольорами в двохтональному варіанті.
    • Кольорові різносвітлотні. При такій графічній подачі одягу використовується багато кольорових та світлових градацій, які за своєю складністю наближаються до живопису.
    Працюючи з плямою, слід рахуватися з тим, якого кольору або тону зображення і фон. Наприклад, біле коло на чорному тлі, відбиваючи світло, буде здаватися більшим за розміром від чорного кола на білому тлі. Плями різного кольору сприймаються по-різному. Теплі кольори, випромінюючи світло, візуально збільшують свою площину. Холодні кольори замикаються в собі, звужуючи межі своєї площини.
Визначення:

Квадрат-це чотирикутник, у якого всі чотири сторони та кути однакові. Квадрати відрізняються між собою тільки довжиною сторони, але всі чотири кути у них прямі, тобто по 90°

Куб (від лат. cubus, первісно — «кубічна кістка для гри») або гекса́едр (від дав.-гр. ἑξα- — «шість» + ἕδρα — «грань, поверхня») — правильний многогранник, кожна грань якого є квадратом. Окремий випадок паралелепіпеда і призми.

Цилі́ндр (грец. κύλινδρος — «валик») — геометричне тіло, обмежене замкнутою циліндричною поверхнею і двома паралельними площинами, що перетинають її


Куля- це тіло, утворене обертанням круга навколо його діаметра. Центром кулі називають центр круга, обертанням якого її утворено.


Ко́нус (лат. conus від дав.-гр. κώνος — «шпичак шолома», «шишка»)[1]геометричне тіло, отримане шляхом об'єднання всіх променів, що виходять з однієї точки — вершини конуса, і таких що проходять через довільну плоску криву.



Пірамі́да (також рогівниця, гостриця, остриця) — багатогранник, який складається з плоского багатокутника і точки (яка не лежить у площині основи) та всіх відрізків, що сполучають вершину піраміди з точками основи. Відрізки, що сполучають вершину піраміди з вершинами основи, називаються бічними ребрами.

Об'єм – місткість геометричного тіла, тобто частини простору, обмеженої однією або декількома замкнутими поверхнями.

До об'ємної композиції можна віднести витвори мистецтва, що мають три виміри (довжину, ширину і висоту), тобто параметри, що характеризують об'єм взагалі і вирішальні художні завдання.

Об'ємна композиція є відносно замкнутим об'ємом, підлеглій формі простого або складного геометричного тіла. Зовнішній простір омиває форму, не проникаючи в його масу. Цей тип об'ємної композиції включає безліч варіантів, схожих за принципом підпорядкування композиції одному простому або складному геометричному тілу за умови, що зовнішній простір омиває об'єм з усіх боків.

Кольорознавство

Колір та його роль у композиції. Колір відіграє важливу роль у нашому житті та діяльності. У природі немає нічого безколірного. Людина живе у різноманітному кольоровому світі. Одні кольори дуже яскраві й чисті, інші бліді й настільки невизначені, що деколи важко підібрати їм назву.
Поняття кольору та його сприйняття дуже складні. Кольорознавство охоплює питання пов'язані з фізикою, психологією, світлотехнікою, медициною, технікою, мистецтвом.
Колір – властивість тіл викликати визначені зорові відчуття у відношенні із спеціальним спектральним складом та інтенсивністю відображеного або випроміненого видимого випромінювання. Встановлено, що людським оком сприймаються світлові коливання з довжиною хвилі від 380 до 760 нм (1 нм = 10-9 м). Довжина хвилі позначається через λ (лянда).
Кольори спектру чергуються в такій послідовності: червоний, оранжевий, зелений, голубий, синій, фіолетовий.
Око людини має різне відчуття до хвиль різної довжини. Найбільшу чутливість око має в області жовто-зелених променів. Максимум видимості відповідає зеленим променям з довжиною хвилі 550 нм.
1866 рік – Ньютон пропустив сонячні промені через тригранну призму і побачив спектральну смугу, яка складалася із гамми (сім) різних кольорів.

It is necessary to choose a visual aid that is appropriate for the material and audience.
Характеристика кольору. Частина світлового потоку, досягаючи поверхні тіла, відображається, а частина поглинається і переходить в інші види енергії., як правило в теплову. Залишок світлового потоку пропускає крізь себе. Ці явища характеризуються коефіцієнтами відображення (ρ), пропускання та поглинання тіла.
Існує два основних типи відображення:
- дзеркальне;
- дифузійне.
При дзеркальному відображенні кут падіння дорівнює куту відображення. При дифузійному відображенні промінь відображається у всіх напрямках. Для відображеного світла коефіцієнт поглинання, й відповідно, коефіцієнт відображення змінюються залежно від довжини хвилі, тобто коефіцієнт відображення є функцією довжини хвилі.
Всі кольори поділяються на дві групи:
- ахроматичні;
- хроматичні.
До ахроматичних відноситься білий, чорний і всі сірі кольори. До хроматичних відносяться всі спектральні кольори: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий, пурпуровий зі всіма відтінками й переходами.
Хроматичних кольорів – велика кількість, проте людське око здатне відрізняти один від одного лиш обмежену кількість, приблизно 300.
Ахроматичні кольори відрізняються один від одного тільки світлотою. Тіла, які мають ахроматичний колір характеризуються незбирним поглинанням, тобто їх коефіцієнт відображення однаковий для всіх довжин хвиль.
Тіла, які мають хроматичний колір, характеризуються збірним поглинанням і відповідно, їх коефіцієнт відображення різний для різних довжин хвиль.
Хроматичний колір володіє трьома властивостями:
- кольоровим тоном;
- світлотою;
- насиченістю.


Made on
Tilda